Український правознавець, філософ, соціолог

Народився 16 листопада 1868 р. в Києві у родині відомого українського вченого, криміналіста та істо­рика права.

Навчався на історико-філологічних факультетах Київського і Харківського університетів. У 1890—-1892 рр. навчався

юридичному факультеті Дерптського університету. Здобути вищу освіту в Російській імперії не зміг через участь у марксист­ському русі. Продовжив навчання в Берлінському (1895—1897), та Страсбурзькому університетах (1897), де під керівництвом Ґ. Зіммеля, В. Гале вивчав право і філософію, слухав лекції А. Ріля і Р. Штаммера.

Науково-письменницьку діяльність почав у дусі марксизму зі статті «Юбилейная виставка в Базеле» (1897). Проте в своїй дисертації «Суспільство та індивід. Методологічне досліджен­ня» (1899) Б. Кістяківський відійшов від марксизму і наблизив­ся до німецької «західно-південної школи» В. Віндельбанда і Г. Ріккерта. Доктор філософії — з 1899 р. Підтримував зв'язки з Г. Єллінеком, Г. Ріккертом, М. Вебером. Вебер обрав Б. Кістяківського як одного з найкращих знавців права своїм консуль­тантом для написання роботи про політичні течії в Росії. Співро­бітничав з журналом «Украинская жизнь», в якому друкувався під псевдонімом Хатченко. У 1908—1910 рр. — головний редак­тор журналу «Критическое обозрение», аз 1911р. — редактор журналу «Юридический вестник». Брав участь в установчих зборах і з'їздах «Союзу визволення».

Викладав у Московському комерційному інституті (1906), Московському університеті (з березня 1909 — приват-доцент), Демидівському юридичному ліцеї в Ярославлі (1911—1914). За роботу над дисертацією «Соціальні науки і право», захищену 1917 р. в Харківському університеті, здобув ступінь доктора державного права. З того ж року — професор, аз 1919 р. — декан юридичного факультету Київського університету. З при­ходом більшовиків виїхав з Києва й оселився в Катеринодарі, де працював у Політехнічному інституті. Один з авторів збірок «Проблеми ідеалізму» (1902), «Віхи» (1909).

Йому належать праці: «Государство правовое и социалистическое» (1906), «Проблема и задачи социально-научного познания» (1912), «Наши задачи», «Сущность государственной власти» (обидві 1913).

Член Адміністративного генерального суду, академік Україн­ської АН з 1919 р.

Протягом двадцяти років Б. Кістяківський захищав свої по­гляди, вбачаючи завдання дослідника в аналізі дійсної соціаль­но-політичної ситуації.

Помер 16 квітня 1920 р.