Касяненко Євген Іванович (псевдоніми: Лаврик, О. Нитка)

Український літератор, перекладач, видавець

Народився в 1889 р. у с. Іванків Переяславського повіту на Полтавщині. Закінчив Черкаську гімназію і чотири курси Київського політехнічного інституту. У 1927 р. отримав патент на винахід спеціальної конструкції крил для літака «Оживлені крила».

Був членом Центральної ради від УСДРП, у 1918 р. перейшов із групою Нерановича до КП(б)У.

Після переїзду більшовицького уряду до Києва брав участь у випуску першої україномовної радянської газети «Вісник УНР». Згодом став редактором газети «Київський комуніст». Упродовж 1918 р. разом із В. Атласовим і А. Бубновим редагував газету «Вісті Київської Ради робітничих депутатів». У 1919 р. брав активну участь в організації газети для селян «Сільська ко­муна» (згодом «Більшовик»).

Займався видавничою роботою: писав передмови до видань, робив переклади, редагував політичну літературу.

у 1922—1925 рр. працював у торговому представництві СРСР у Берліні та очолював закордонну комісію Наркомату освіти УРСР. Результатом роботи цієї комісії було створення україн­сько-американського видавництва «Космос».

Після повернення в Україну — заступник редактора, а згодом редактор газети «Вісті ВУЦВК». Водночас редагував журнал «Всесвіт». Працював на різних партійних посадах, був інжене­ром Харківського авіаційного заводу, конструктором Московсь­кого заводу ім. Авіахіму, редагував журнал «Швидким кроком», що виходив німецькою мовою. В 1937 р. працював у Спілці письменників України.

11 серпня 1937 р. його було заарештовано, а 3О грудня 1937 р. — розстріляно за вироком Військової колегії Верховного суду СРСР. Реабілітований 28 травня 1959 р.