Ватажок українського повстанського руху на Поділлі

Народився 10 березня 1787 р. у с. Головчинці (нині с. Кармалюкове Жмеринського району Вінницької області) в селянській родині. Служив у поміщицькому домі, але 1812 р. за провину був відданий поміщиком у солдати. 1813 р. У. Кармалюк разом з Д. Хроном дезертирував з уланського пол­ку, що перебував у Кам'янці-Подільському. Повернувшись до рідних місць, зібрав селянський загін, що діяв у Літинському, Летичівському, Олегопільському і Проскурівському повітах По­дільської губернії. Повстанці здійснювали напади на помі­щицькі маєтки, а захоплене майно роздавали бідним. Загалом за 23 роки збройної боротьби було здійснено близько тисячі нападів.

1814 р. У. Кармалюк був спійманий і доставлений до Кам'янця-Подільського, де військовий суд засудив його на побиття шпіцрутенами. Після покарання його було відправлено для проходження військової служби до Криму, проте по дорозі йому і вдалося втекти. Упродовж наступних трьох років він продовжу­вав очолювати повстанський загін, а 1817 р. разом із кількома побратимами знову потрапив до рук властей. Військовий суд виніс У. Кармалюкові смертний вирок, який було замінено на побиття батогами, таврування й довічну каторгу. Однак йому разом із Д. Хроном знову вдалося втекти. У Балтському повіті вони сформували новий селянський загін, який згодом перейшов до Літинського повіту. 1822 р. У. Кармалюка втретє було спійма­но і заслано до Сибіру, однак у 1825 р. він утік з каторги й повернувся на Поділля. В 1827 р. У. Кармалюк був заарештова­ний вчетверте і відправлений до Сибіру, а близько 200 повстан­ців покарані батогами й віддані в солдати. Проте 1829 р. він знову здійснив втечу.

З поверненням У. Кармалюка повстання набуло нового роз­маху. На початку 30-х років XIX ст. селянські загони діяли по всій території Поділля, а також у деяких районах Волині, Київ­щини та Бессарабії. Кількість повстанців сягала 20 тис. Напри­кінці 1830 р. У. Кармалюка вже вкотре було спіймано, проте і цього разу йому вдалося втекти. Для розслідування дій по­встанців і придушення селянського руху восени 1833 р. росій­ська адміністрація створила спеціальну комісію в с. Галузинцях (нині Деражнянського району Хмельницької області).

Загинув У. Кармалюк 22 жовтня 1835 р. в с. Шляхові Коричинці, що на Хмельниччині, від пострілу шляхтича Рутковського.

Похований у Летичеві.