Композитор, диригент, скрипаль, педагог, музично-громадськии діяч

Народився 23 липня 1866 р. у Празі. У 1885 р. закінчив Празьку консерваторію і працював скрипалем, дири­гентом симфонічних оркестрів, викладачем у містах Італії, Югославії. Вів, зокрема, клас гри на скрипці в консерваторії міста Загреба, був солістом — придворним музикантом у князя Чорногорії. Вдосконалював виконавську майстерність у Берліні у класі славнозвісного Іоахіма.

З 1895 по 1908 р. — викладач Одеського Імператорського музичного училища. В Одесі багато виступав як соліст та ансамбліст. Був постійним учасником квартетних зборів Одесь­кого відділення Російського музичного товариства, на сольних концертах виконував як твори класичного скрипкового репер­туару, так і власні. З 1904 р. і до останніх днів жив у Мико­лаєві. В 1906 р. — директор Імператорського музичного учили­ща. Під час його перебування на цій посаді активізувалось музичне життя міста. Щотижня учні та викладачі училища да­вали концерти. Художніми подіями міста ставали сольні кон­церти Й. Карабульки та виступи його квартету. За спогадами дочки митця Т. Швабової, знав багатьох відомих музикантів- скрипалів, піаністів, диригентів. Сам він як диригент уперше познайомив публіку Півдня України з творами Б. Сметани (зокре­ма, симфонічним циклом поем «Моя батьківщина») та А. Дворжака (симфоніями). В Миколаєві у Й. Карабульки гостював ві­домий чеський віртуоз-скрипаль і диригент Я. Кубелик. Відгу­ки про виконавську майстерність Й. Карабульки можна зустріти в пресі Одеси, Миколаєва, Херсона, Берліна та Лейпцига, де він з успіхом гастролював. Він автор понад 100 творів для скрипки і струнних ансамблів.

Нагороджений почесними знаками Швеції та Чорногорії. Серед учнів Карабульки — видатний педагог П. Столярський.

Помер 14 лютого 1920 р. у Миколаєві.