Український археолог

Народився в 1850 р. в с. Семин (нині Чеська Респуб­ліка). Закінчив комерційне училище. В 1876 р. пере­рв до Росії. Проживав у Києві, працював учителем. У 90-х роках захопився археологією, почав проводити розкопки.1893-рр. досліджував Кирилівську стоянку пізнього палеоліту на Старокиївській горі в Києві. 1896 р. відкрив перші поселення трипільської культури на Київщині. Досліджував пам'ятки бронзового і ранньозалізного віків у Середньому Подніпров'ї (Пастирське та Мотронинське городища). У 1899 р. відкрив пам'ятки зарубинецької, у 1900—1901 рр. — черняхівської куль­тури, вивчав пам'ятки княжої доби на території Києва, Чернігів­щини.

В. Хвойко активно пропагував ідею автохтонності східних слов'ян на території Середнього Подніпров'я. Був одним із за­сновників Київського міського музею старовини і мистецтва (тепер Національний історичний музей), в якому працював заві­дувачем археологічного відділу. На його честь названо одну з вулиць Києва. Найважливіші праці В. Хвойка: «Каменннй век Среднего Приднепровья» (1899), «Поле погребений в Среднем Приднепровье» (1901), «Городища Среднего Приднепровья, их значение, древность и народность» (1905).

Помер 2 листопада 1914 р. в Києві.