Український фольклорист і літературознавець

Народилася 12 грудня 1916 р. в с. Вертіївка (нині Ніжин­ського району Чернігівської області). Після закінчення Ніжинської педагогічної школи працювала вчителькою літератури (1933—1936) в селах Ніжинського райо­ну та Конотопа. У 1938 р. закінчила мовно-літературний факуль­тет Ніжинського педагогічного інституту. Викладала українську літературу в Конотопському учительському інституті.

У1947 р. В. Хоменко закінчила аспірантуру Київського педаго­гічного інституту І почала працювати в Інституті мистецтвознав­ства, фольклору та етнографії АН УРСР. У 1952 р. захистила кандидатську дисертацію «Частушки та коломийки на Україні в роки іноземної воєнної інтервенції і громадянської війни».

З 1971 р. — доцент кафедри літератури Київського інститу­ту культури.

Опублікувала понад 50 наукових досліджень, нарисів, огля­дових статей, рецензій із фольклористики. Питанням сучасно­го фольклорного процесу присвятила низку наукових праць і фольклорних збірників (деякі з них у співавторстві).

Особливе місце в колі наукових інтересів В. Хоменко по­сідали питання історії й теорії жанрів українського фольклору. Цій проблемі присвячено праці: «Коломийки і частушки» (1958, у співавторстві), «Історичні пісні», упорядкувала збірник «Думи» (1974). Автор розділів «Історичні пісні» та «Народна драма» в підручнику з українського фольклору (1965).

У різні роки вийшли друком дослідження з фольклористики та літературознавства: «Пушкін і наша сучасність» (1949), «Визволь­на війна 1648—1654 рр. в народній творчості» (1957), «Героїко- патріотичні ідеї народного епосу в історичній драмі М. Старицького та І. Карпенка-Карого» (1958), «О. М. Горький та фольклор» (1961), «Богдан Хмельницький в українській народній творчості» (1970).

В. Хоменко цікавилася історією науки про фольклор. Вона підкреслювала велику роль народної творчості у формуванні й збагаченні української драматургії другої половини XIX ст.

Померла 20 жовтня 1974 р.