Український композитор, оперний співак, драматичний актор

Народився 16 лютого 1813 р. в с. Городище, нині Чер­каської області, в родині священика. Навчався у духовному училищі (1824—1830) і семінарії (1835—1838) в Києві. Співав у багатьох церковних хорах, у тому числі семінарському, митрополичому, пізніше — в капелі Київського вікарія. Під час набору півчих в Україні до Придворної співацької капели (1838) Гулак-Артемовський був запрошений М. Глинкою до Санкт- Петербурга, де під його керівництвом готувався до діяльності оперного співака. Музичні знання та вокальну майстерність вдосконалював в Італії у П. Романі. Його дебют відбувся у Флорентійському оперному театрі (1841). У 1842—1864 рр. співав у театрах Петербурга у складі російської оперної трупи, ви­ступав в італійських операх, виконував ролі у драматичних ви­ставах. 1864—1865 рр. — соліст Великого театру в Москві.

С. Гулак-Артемовський володів винятково сильним і краси­вим баритоном, мав великий артистичний талант. У його ре­пертуарі була 51 оперна партія, серед яких — Руслан («Руслан і Людмила» М. Глинки), Мазетто («Дон-Жуан» В. Моцарта), Антоніо, Ештон («Лінда ді Шамуні», «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті) та ін. Як драматичний актор виступав у п'єсах І. Кот­ляревського, мав неабиякий талант художника.

Композиторську діяльність розпочав у 1851 р. створенням музики до «Картини степового життя циган» та вокально-хо­реографічного дивертисменту «Українське весілля». Він автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм» (1862), упер­ше поставленої на сцені Маріїнського театру в Санкт-Петер­бурзі (1863), де виконував головну партію Карася. Серед інших творів вирізняється музика до водевілю «Ніч напередодні Іванового дня» (1852), до драми «Корабельна аварія» (1853), пісні- романси «Стоїть явір над водою» (1858), «Спать мені не хо­четься» (1861) та ін.

Широкий діапазон художніх інтересів зблизив Гулака-Артемовського з Т. Шевченком (з яким мав щиру дружбу, допомагав йому в роки заслання) та іншими передовими діячами україн­ської та російської культури. Він є також автором статистико- географічної таблиці міст Російської імперії (1854) та проекту Петербурзького водопроводу (1858).

Помер 17 квітня 1873 р. у Москві.