Діяч суспільно-громадського та культурно-освітнього руху в Галичині..
Народився 29 травня 1836 р. в м. Тисмениця (нині районний центр Івано-Франківської області).
Закінчивши 1861 р. екстерном гімназію в Чернівцях, працював приватним учителем. У 1861—1864 рр. студіював природничі та філологічні науки у Львівському університеті, підробляючи на життя лекціями. У 1865 р. редагував, видавав літературно-науковий журнал «Нива», а в 1867 р. разом із Ф. Заревичем — політичну газету «Русь».
У 1868—1890 рр. вчителював у Тернополі та Стриї.
Першими літературними спробами К. Горбаля були його громадсько-просвітницькі бесіди, опубліковані ще 1861 р. Він записував народні пісні, готував невеличкі народознавчі розвідки. Серед художніх творів певну цінність мають автобіографічні оповідання «Три брати шукають долі», «Мати», «Виїзд на посаду». В журналах «Нива», «Мета», газеті «Діло» опублікував низку нарисів, замальовок, фейлетонів.
З ім'ям К. Горбаля пов'язане відновлення народної мови в західноукраїнській літературі початку 60-х років XIX ст., утвердження фонетичного принципу правопису. Йому належать публіцистичні та літературно-критичні виступи «З питання про малоруську літературу» (1877), «Як повстають пом'якшені приголосні у польській та українській мовах» (1881), «Різниця в пом'якшенні приголосних у польській та українській мовах» (1881), «Спомини з моїх літ» (1887) та ін.
Помер 14 січня 1903 р. у м. Перемишлі (Польща).
