Український і польський композитор, диригент, скрипаль, педагог, музичний критик

Народився 22 липня 1844 р. у с. Чемериси-Волоські на Поділлі. Початкову музичну освіту одержав у бать­ківськім домі. З 5 років грав на фортепіано, з 8 — на скрипці.

В 1857—1860 рр. навчався в Одеській, а 1860—1863 рр. — у Кам'янець-Подільській чоловічій гімназії. 1872 р. закінчив Ві­денську консерваторію по класу скрипки (у Я. Донта), 1876 р. — Берлінську академію музики (королівську вищу школу) по класу скрипки (у Й. Йоахіма) та композиції (Ф. Кіля та А. Бусслера). 1877 р. виступав як соліст у концертному турне в Німеччині. Згодом — концертмейстер Берлінського симфонічного оркестру Б. Більзе, де грав разом із бельгійським скрипалем С. Томсоном; працював у Берлінській консерваторії професором по класу скрипки; організував камерний оркестр і хор, виступав з ними в концертах; вів відділ музичної критики в «Вегlineг Вorseг Zeitung».

У 1894—1898 рр. працював у Варшаві педагогом, виступав в концертах як соліст-скрипаль і диригент, був кореспондентом газети «Есhо Миzусnе, tеаігаlnе і агtуstусznе», в якій висвітлю­вав музичне життя, писав рецензії на концерти, аналізував тво­ри А. Бетховена, Ф. Шуберта, Дж. Россіні, П. Чайковського, Ю. Винявського, Р. Леонкавалло, Р. Шумана та ін.

1901 р. Т. Ганицький виїхав до Петербурга, вступив там до Товариства музичних діячів, мав творчий зв'язок з М. Фіндейзеном.

1903 р. заснував у Кам'янці-Подільському музичну школу (класи: підготовчий, фортепіано, скрипки, віолончелі, вокалу, хорової музики, теоретичний, драматичний), яка функціонувала до 1914 р., а потім — з перервами до 1921 р. Серед відомих її викладачів — 3. Комінек, А. Лозинський, Пік де Реплонж та ін.

У цей період заснував «Подільське музичне товариство» (1907) з метою розвитку музичної культури в сільській місце­вості. 1914 р. створив симфонічний оркестр і дав з ним чимало успішних концертів. Між 1917—1920 рр. відбулися творчі зу­стрічі із К. Стеценком, М. Леонтовичем, М. Грінченком.

1922 р. брав участь у створенні в місті філії Всеукраїнського музичного товариства ім. М. Леонтовича (з 1928 р. — ВУТОРМ), при якій організував музично-драматичну студію, симфонічний оркестр і струнний ансамбль. У 1927—1930 рр. — директор і професор музпроф-школи, а з 1930 р. — професор музичного технікуму ім. М. Лисенка.

Т. Ганицький — автор симфонічних творів, зокрема поеми на честь 10-річчя Жовтневої революції, скрипкових п'єс (вальси, мазурки та ін.), обробок для скрипки і фортепіано творів А. Бет­ховена, Г. Генделя, Й. Гайдна, Я. Мендельсона та ін., пісень і романсів («Степ» та ін.), обробок українських народних пісень

(«Ой на горі та женці жнуть» та ін.). Він склав низку навчаль­но-методичних розробок для скрипалів, піаністів, написав де­кілька музично-теоретичних праць і критичних статей (зокре­ма, про виступи хору «Думка», скрипаля М. Ерденка та ін.).

Серед його учнів — польський композитор Б. Войтонович, музикознавець Л. Ентеліс та ін..

Помер 12 лютого 1937 р. у Кам'янці-Подільському.