Одна із засновниць Київського братства, монастиря і школи

Народилася близько 1575 р. Належала до однієї з гілок роду Гулевичів, які проживали на Волині. Її дід Федір Гулевич був єпископом Луцьким, батько Василь Гулевич — підстаростою Володимирським. Галшка Гулевичівна знала ла­тину, старогрецьку, польську, литовську, французьку мови.

Була високоосвіченою, інтелігентною жінкою, полум'яною патріоткою. У її домі бували архімандрит Києво-Печерської лаври, відомий учений і просвітитель Єлисей Плетенецький, педагоги й письменники Йов Борецький, Лаврентій Зизаній, Максим Смотрицький. Була добре знайома з Петром Конаше- вичем-Сагайдачним.

15 жовтня 1615 р. у присутності багатьох почесних свідків Галшка (Єлизавета) Гулевичівна виписала дарчу, за якою її спадкова земля в Києві на Подолі переходила у власність брат­ства «духовних і світських православних» за умови, що на цій землі буде збудовано монастир, будинок для іноземних паломни­ків і, головне, «школу дітям як шляхетським, так і міщанським».

Відновлена в садибі Єлизавети Київська братська школа поклала початок уславленої Києво-Могилянської академії, пер­шого і тривалий час єдиного вищого навчального закладу у Східній Європі.

Після того як у 1617 р. помер її чоловік, мозирський маршалок Стефан Лозка, Галшка Гулевичівна переїхала до свого маєтку по­близу Луцька, де опікувалася Луцьким братством та його школою.

Померла в 1642 р., похована на території Луцької братської церкви.