Перший український учений XV ст., доктор медицини і філософії, мислитель-гуманіст, астроном, астролог, медик, математик

Народився близько 1450 р. у м. Дрогобич (нині Львів­ська область). Навчався у Краківському (де 1473 р. здобув ступінь магістра) й Болонському (де йому присвоїли сту­пінь доктора філософії та медицини) університетах — найбіль­ших на той час гуманістичних центрах Європи. В Болонському університеті впродовж 1478—1482 рр. викладав філософію- астрономію та медицину, а 1481—1482 рр. був ректором уні­верситету медиків та вільних митців у Болоньї. Повернувшись до Кракова, викладав медицину й астрономію в Ягеллонському університеті (1487—1494).

Ю. Дрогобич підтримував тісні стосунки з багатьма видат­ними вченими та відомими культурними діячами свого часу. Його вчителями були: у Кракові астроном Мартин Регіс, в Іта­лії — філософ і вчений Джованні Гарцоні та астроном і медик Болонського університету Джироламо Манфреді. Дружні зв'яз­ки були з німецьким астрономом Йоганном Мюллером, італій­ськими гуманістами Франческо Філельфо та Філіппом Буана- корсі. Певний час Ю. Дрогобич жив при дворі відомого меце­ната італійських гуманістів герцога д'Есте. А учнями вченого були німецький поет-гуманіст Конрад Цельтіс та видатний польський астроном Міколай Коперник.

Ю. Дрогобич зробив значний внесок у розвиток астрономії, медицини, географії. Заслуговують на увагу його наукові відо­мості про перші визначення географічних координат міст (упер­ше названо Львів, Дрогобич, Феодосію, Москву, Вільно), про залежність погоди від географічної широти місцевості та можли­вості її передбачити, виходячи зі спостережень за нею. З вели­кою як на той час точністю визначив він і час двох майбутніх місячних затемнень і фаз Місяця протягом року. 1483 р. в Римі видано книгу Ю. Дрогобича «Прогностичне судження поточ­ного 1483 року», що була першою друкованою книгою україн­ського автора, виданою за кордоном. У ній висвітлювалися окремі наукові питання з філософії, астрономії, географії. Відомі також його праці «Трактат з шести розділів про затемнення» (1490) та «Трактат про сонячне затемнення 20 липня 1478 року».

Одним із перших він сприяв поширенню гуманістичних ідей на батьківщині, підтримував видавничу діяльність Швайпольта Фіоля, який упродовж 1483—1491 рр. видав у Кракові чотири книги. Всупереч агностицизму релігійно-схоластичного вчення, висловив цілком гуманістичну думку про пізнання світу.

Про світове визнання Ю. Дрогобича свідчить те, що його праці знали в багатьох країнах Європи, зокрема в Італії, Франції, Німеччині, Угорщині, Польщі тощо. їх переписував для себе відомий німецький учений-гуманіст Гартман Шедель. Значне місце вони посіли у дослідницькій роботі німецького історика метеорології Густава Гельмана.

Помер 4 лютого 1494 р. у Кракові.