Український архітектор

Народився 19 травня 1910 р. в с. Буки Житомирської області. Закінчивши Київський інженерно-будівель­ний інститут (1934), розпочав самостійну творчу діяльність. У1950— 1955 рр. — головний архітектор м. Києва. Віце-президент Укра­їнської Академії будівництва (1956). Викладав у Київському худож­ньому інституті (з 1965 — професор), керував архітектурною майстернею (його учнями у різний час були В. Агафонов, Я. Віг, О. Зибін та ін.). За проектами А. Добровольського в Києві спо-­руджено Інститут фізики АН УРСР (1949); житлові будинки на вул. Володимирській і заводу «Більшовик» (обидва 1950) на вул. Червоноармійській (1950—1954); готель «Москва» (1959— 1961, нині «Україна»); станції метрополітену «Хрещатик» (1959— 1960) і «Завод «Більшовик» (1963); кінотеатр «Україна» (1964); аеропорт у Борисполі (1959—1965), Будинок художника (1978, всі — у співавторстві); мости — Московський через Дніпро й через р. Десну (1976, у співавторстві з інженером Г. Фуксом). Був співавтором проекту забудови Дарниці.

Заслужений будівельник УРСР (з 1950), СРСР (з 1960), ака­демік архітектури (з 1953), дійсний член АМ СРСР (з 1979). Один із авторів проекту планування й забудови Хрещатика і прилеглих до нього кварталів (у співавторстві з Б. Приймаком, будівництво розпочато 1951). Нагороджений орденами й меда­лями, лауреат Державної премії СРСР (1950, 1951).

Помер 19 квітня 1988 р. в Києві.