Капітан держбезпеки Леопольд (Ройтман ) Даніїіл Самуїлович очолював Іноземне відділення Державного політичного управління Української СРР з серпня 1931 року по жовтень 1932 року.
Народився Д. С. Леопольд 7 жовтня 1901 року в с. Сесени Бравичеської волості Бессарабської губернії. У 1912 році закінчив третю групу єврейської школи у містечку Рашків Подільської губернії, після чого вже у підлітковому віці працював учнем гравера, фрезерувальником, слюсарем-підручним та слюсарем на машинобудівному і механічному заводах м. Одеса. У неповних 17 років, з липня 1917 року, Д. С. Леопольд вже проходить військову службу рядовим у 300-му стрілецькому полку. У січні 1918 року він вступає до лав червоногвардійського загону ім. Рошаля, а в березні цього ж року стає червоноармійцем 1-го Дніпровського полку. У травні 1918 року повертається до Одеси, де до квітня 1919 року працює слюсарем у гравірувальній майстерні.
Усе подальше життя Д. С. Леопольда пов'язане зі службою в органах державної безпеки, яку він розпочав співробітником Одеської губернської надзвичайної комісії. Від квітня 1920 року до червня 1921 року він працює в розвідувальному управлінні Робітничо-Селянської Червоної Армії України в Криму. У подальшому,
до липня 1925 року, службова діяльність Д. С. Леопольда проходить у різних прикордонних підрозділах Подільської губернської надзвичайної комісії: м. Могилеві-Подільському (1921 рік), Новоушицькому повіті (1922 рік), особливих прикордонних постах у м. Гусятині та с. Гукові (1923 рік), а також у підрозділі Державного політичного управління Кам'янець-Подільського повіту (кінець 1923 року — 1924 рік).
З липня 1925 року по квітень 1929 року Д. С. Леопольд працює у відділах контррозвідки Кам'янець- Подільського, Чернігівського (1925 рік) та Київського (з 1926 року) Державного політичного управління.
З серпня 1931 року до жовтня 1932 року він обіймає посаду начальника Іноземного відділення Державного політичного управління Української СРР.
Після цього, до жовтня 1932 року, Д. С. Леопольд — співробітник Вінницького відділу Державного полі тичного управління. Тричі у цей період (1927, 1929 та 1932 роки) його нагороджено бойовою зброєю, а у 1934 році — знаком «Почесний працівник ВНК-ДПУ».
У наступні два роки він очолює Особливий відділ Вінницького обласного відділу Державного політичного управління, а з березня по липень 1934 року такий саме підрозділ Донецького обласного відділу Державного політичного управління Народного комісаріату внутрішніх справ. У Донецьку, де на той час було створено вже Управління Народного комісаріату внутрішніх справ, Д. С. Леопольд перебуває на службі до 1937 року на посаді помічника начальника Управління. У цей період йому присвоєно спеціальне звання капітана держбезпеки.
З серпня 1937 року до арешту, влітку 1938 року, Д. С. Леопольд керує ДТВ Головного Управління державної безпеки Народного комісаріату внутрішніх справ Південних залізниць (м. Харків).