Український художник, графік, ілюстратор книжок, педагог

Народився 1 січня 1870 р. у с. Нечаяне (нині Мико­лаївська область) у селянській родині. У 1888—1893 рр. навчався в малювальній школі Одеського товариства красних мистецтв у відомих майстрів К. Костанді, О. Попова, Г. Ладиженського. У 1893 р. вступив до Петербурзької Академії мис­тецтв.

Значну роль у становленні молодого художника відіграла близькість до майстерень А. Куїнджі та І. Рєпіна, де він осягав таємниці живопису разом із Б. Кустодієвим, Д. Кордовським, П. Малявіним, К. Сомовим. У 1900 р. за картину «Збираються до походу» С. Чуприненко отримав звання художника «з пра­вом на чин X класу при вступі на державну службу і з правом викладання малювання у навчальних закладах».

Одразу після закінчення академії С. Чуприненко звертаєть­ся до творчості М. Гоголя. Його ілюстрації до повістей «Тарас Бульба» та «Старосвітські поміщики» вирізняються яскравими національними типажами, майстерною побудовою композицій, умілим використанням українського краєвиду. У Петербурзі С. Чуприненко бере участь у весняних академічних виставках, надсилає роботи на вернісажі до інших міст, веде громадську роботу, його ім'я добре відоме у колах інтелігенції північної столиці. У 1911 р. — учасник Всеросійського з'їзду художників.

На першій Українській артистичній виставці в Києві (1911) експонувалася картина майстра «Крізь пороги» (сучасна назва «Запорожці у човнах на Дніпровських порогах. XVII ст.»). Того самого року С. Чуприненко переміг у конкурсі на право очолити реставраційні роботи в Троїцькому соборі Іпатіївського монас­тиря в Костромі. Ця робота, здійснена в 1912—1913 рр., стала першою науковою реставрацією давньоруського фрескового жи­вопису. Займався художник і станковим живописом. На вис­тавці 1913 р. в Ростові-на-Дону експонувалася серія його пейза­жів («На Сході», «Стара стіна Іпатіївського монастиря в Кост­ромі» та ін.).

Ймовірно, С. Чуприненко побував на фронтах першої світо­вої війни, про що свідчить картина «Перехід у горах».

Події жовтня 1917 р. художник зустрів у Петрограді й одра­зу вирішив повернутися на Батьківщину. У 20-х роках жив на Миколаївщині, викладав малювання у школах. Творчість цього періоду свідчить про напружені пошуки та невпинну працю зрілого майстра.

У 1919 р. в приміщенні Зимового палацу було організова­но виставку, на якій художник представив роботи: «Портрет 1.1. Ясинського», пейзажі «Осінь» і «Сутінки».

У 1930 р. С. Чуприненка було запрошено працювати до Бла­говіщенського художнього технікуму, де він став найяскраві­шою постаттю серед педагогів.

Помер у серпні 1933 р. у Благовіщенську.