Учений-етнограф, археолог, статистик, громадський діяч

Народився 1864 р. в м. Мізяків (нині село Калинівського району Вінницької області) в родині свяще­ника. Закінчив Шаргородське духовне училище, навчався в Кам'янець-Подільській духовній семінарії, однак 1882 р. за участь у діяльності нелегальної народницької організації «Подільська дружина» був виключений і взятий під нагляд поліції. Продов­жив навчання в Одеській семінарії, проте «неблагонадійності» йому не забували. Заробляв репетиторством, працював у Філоксерній комісії в Бессарабії, оволодів землемірною спра­вою. Проживав у Єнісейській губернії, в Галичині.

Повернувшись 1902 р. до Вінниці, працював у земських уста­новах та громадських організаціях: був фундатором Староміського товариства садівництва, належав до складу різних комісій: шкільної, економічної, шляхової, з будівництва лікарні тощо.

Автор статей з етнографії, археології, історичного краєзнав­ства, економіки сільського господарства, що друкувались у «Киевской старине», «Матеріалах до української етнології» «Экономической жизни Подолии» та інших виданнях. Предме­том особливої уваги дослідника булипобутові й культурні традиції й етнопсихологічні особливості. 1911 р. з'я­вилася його брошура «Старий Город».

1917 р. В. Боржковський брав активну участь у громадсько- політичному житті, був Вінницьким комісаром Тимчасового уряду.

Упродовж багатьох років підтримував дружні стосунки з М. Коцюбинським, з яким навчався у Шаргородському духов­ному училищі.

1919 р. був безпідставно заарештований і розстріляний.