Український письменник, історик, фольклорист

Народився у січні 1837 р. у с. Калита Чернігівської губернії (нині Броварського району Київської області) у родині військового. Навчався у Петербурзі в інженерному учи­лищі (1851—1855) та інженерній академії (1855—1857), яку закін­чив у званні підпоручика.

Через сім років М. Александрович повернувся на батьків­щину. Цікавився історією, мовою та побутом рідного народу. Особливий інтерес виявляв до історичних пісень і переказів, які записував у своєму рідному селі («Ой горе-біда, не гетьманщина» та ін.) та від кобзарів.

Перші публікації з'явилися 1860 р. у «Черниговских губернских ведомостях». Це нарис «Із Канева до Чигирина й назад», обробки казкових сюжетів «Семилітка», «Про городянку та буб­лики», записані в Каневі перекази про гайдамаків, на Херсон­щині — пісня «їхав Харько з Жаботина».

У травні 1860 р. М. Александрович вийшов у відставку і поселився в рідному селі. Деякий час перебував на військовій службі, працював у межовій комісії в Острі, потім був миро­вим посередником у Мінській губернії, головою Остерського земства на Чернігівщині.

Період з 1860 по 1862 р. був найбільш плідним у письмен­ницький діяльності М. Александровича. На сторінках журналу «Основа» надруковано п'ять оповідань соціально-психологіч­ного характеру («П'яниця», «Пожежа», «Три пани», «Жидівська дяка», «Проскурка») під псевдонімом Митро Олелькович. Попу­лярним свого часу був фольклорно-побутовий твір «Антін Ми­хайлович Танський», побудований на родинній легенді.

Невелика творча спадщина письменника цікава тенденцією еволюціонувати від етнографічно-побутового до соціально-психологічного оповідання.

Водночас із співробітництвом в «Основі» М. Александрович друкував свої твори в «Черниговском листке» (1861—1863), який видавав А. Глібов.

Автор історичних досліджень «Андрусівський договір», «Пет­ро Дорошенко» та ін. Багато творів письменника до нас не дійшли. З листа фольклориста С. Носа відомо, що М. Алексан­дрович працював над комедією.

Після виходу у відставку про життя М. Александровича зібрані дуже неповні і неточні відомості. Незадовго до смерті М. Александровича було надруковано початок монографії — «Остерський уезд. Историческое описание. До окончания смут в Восточной Украине 1669 г.» (1881). Історичний часопис «Киевская старина» вмістив у рубриці «Известия и заметки» посмертну замітку М. Александровича «Кафельные памятники XVIII века».

Помер 27 вересня 1881 р. в Києві.

У 1895 р. у Львові побачило світ кишенькового формату видання «Українські писання Митра Олельковича», де було пе­редруковано з «Основи» п'ять найкращих і найвідоміших тво­рів М. Александровича.