Український і російський письменник, етнограф

Народився 11 березня 1816 р. в с. Ісківці (нині Лу­бенського району Полтавської області) в родині дріб­ного поміщика. Освіту здобув у Ніжинському ліцеї, де навчався з 1829 по 1835 р. Тут він познайомився з Є. Гребінкою. Дружні стосунки з ним позначилися на поетичній творчості О. Афанасьєва.

Після закінчення ліцею упродовж восьми років проходив військову службу в Білгородському уланському полку. Дослу­жився до рангу поручика і в 1843 р. звільнився. Деякий час ніде не служив. Саме тоді він познайомився з Т. Шевченком і супроводжував його в подорожі по Лівобережній Україні (1845—1846). У 1847 р. вступив на цивільну службу до канце­лярії воронезького губернатора, а наступного року став редак­тором «Воронежских губернских новостей». В 50-х роках за­лишив урядову службу і зайнявся літературною працею.

Як мовознавець виявив себе в складанні українсько-росій­ського словника, який, на жаль, не завершив. Багато перекладав з польської та французької мов. Автор поетичних збірок та романів. У 1855 р. у Петербузі вийшла анонімна збірка його віршів «Що було на серці», яка принесла йому славу. Деякі поезії із цієї збірки близькі до народних пісень («Скажи мені правду, мій добрий козаче», «Ой у полі на роздоллі», «Прощан­ня»). Найвідоміший роман О. Афанасьєва-Чужбинського «Пе­тербурзькі картярі» (1872). Цінний фактичний матеріал містять його «Спогади про Т. Г. Шевченка».

Багато уваги приділяв збиранню фольклорного та етногра­фічного матеріалу. Серед етнографічних праць слід відзначити «Нариси полювання в Малоросії» і «Подорож у Південну Ро­сію» (1861—1863), яка була підготовлена на матеріалах, зібра­них під час державної етнографічної експедиції в басейнах Дніпра та Дністра.

О. Афанасьєв-Чужбинський був засновником газети «Петербургский листок», редактором «Магазина иностранной литературы». В останні роки свого життя отримав місце смотрителя Петропавлівського музею.

Помер 18 вересня 1875 р. у Петербурзі.