Український композитор, поет-перекладач

Народився 21 вересня 1832 р. в с. Неменка (нині Він­ницької області). Перші музичні знання одержав у Київському духовному училищі, вивчав музично-теоретичні дисципліни. Співав у хорі, знав багато народних пісень. З 1850 р. — півчий церкви росій­ського посольства в Афінах, там же закінчив філологічний уні­верситет (1856). З 1857 р. жив у Петербурзі, з 1860 р. — пере­важно в Одесі, мав тісні творчі зв'язки з передовими діячами української культури М. Кропивницьким, М. Аисенком, П. Сокальським та ін.

Брав участь у діяльності хорових та музично-драматичних гуртків, «Одеського музичного товариства»; викладав російську та грецьку мови, літературу, музику і співи, збирав та обробляв українські народні пісні, займався літературно-критичною ро­ботою (виступав під псевдонімом Петро Байда).

З літературних праць заслуговують на увагу українські пере­клади «Одіссеї», «Антігони», частини «Іліади». Переклав грець­кою мовою «Слово о полку Ігоревім». З музичних творів визнач­ною є сцена «Вечорниці» до 2-ї дії драми Т. Шевченка. Особливо популярними стали його хори «Закувала та сива зозуля», «Віють вітри, ще й буйнесенькі», «Добрий вечір, паніматко». Серед хорових обробок українських народних пісень найвідоміші «Козак Софрон», «Байда», «Ой гук, мати, гук», солоспіви «Пора­да», «У діброві чорна галка». Популярності музичної творчості сприяла мелодична наспівність, збагачена інтонаціями україн­ського фольклору.

Помер 4 березня 1896 р. в с. Ворошилівка Вінницької об­ласті.