Український учений, публіцист, громадський діяч

Народився 26 січня 1905 р. в с. Ліски (тепер Коло­мийський район Івано-Франківської області) в сім'ї греко-католицького священика. Навчався в українській гімназії в Станіславі, а закінчивши її у 1925 р., вступив до Львівського Університету, де вивчав історію та філософію. За працю «Ка­нонічний процес поляків з хрестоносцями в 1339 р.» у 1931 р отримав ступінь магістра філософії.

У 1927—1929 рр. був редактором щомісячника «Молоде життя» та організатором Товариства українських студентів- католиків «Обнова» (1930 р. очолив його). Закінчивши універ­ситет, учителював у Львові. У 1931—1939 рр. редагував літера­турно-науковий часопис «Дзвони», писав статті, праці на істо­ричні теми. Одну з них — «Українські визвольні змагання» конфіскувала польська влада.

На початку другої світової війни П. Ісаїв емігрував. Працю­вав керівником шкільного відділу в Українському центрально­му комітеті у Кракові, редагував журнал «Українська школа» (1942—1943), писав праці на ідеологічні теми. За одну з них від­був чотири місяці ув'язнення. У 1945—1949 рр. учителював в Українській таборовій гімназії у Баварії. З 1947 р. — доктор фі­лософії Українського вільного університету в Мюнхені.

Після переїзду до США оселився у Філадельфії, викладав у суботній школі українознавства Української учительської грома­ди та в Українському католицькому інституті. У 1962—1968 рр. був учителем українознавства в парафіяльній школі Св. о. Миколая.

П. Ісаїв був також першим станичним Пластової станиці (1949—1953) у Філадельфії, головою головної управи «Обно­ви», належав до Української католицької асоціації преси і Това­риства українських письменників та журналістів. Упродовж 1949—1963 рр. — редактор тижневика «Шлях», член шкільної ради Українського конгресового комітету Америки та Учитель­ської громади. Був також дійсним членом Історичного товари­ства, членом американських історичних товариств.

Найважливіші праці з наукового доробку П. Ісаїва: «Берес­тецька унія», «Звідки Русь-Україна прийняла християнство?»» «Флорентійська унія», «Історія Перемишльського єпископства східного обряду» та ін. Він автор низки ідеологічних («Один чи три народи?», «На перекрою двох епох») та науково-популяр­них статей, численних рецензій.

Помер 23 лютого 1973 р. у Філадельфії (США).