Український письменник і громадський діяч

Народився 17 вересня 1864 р. у м. Вінниці в родині дрібного урядовця. У 1880 р. закінчив Шаргородське духовне училище. З раннього віку почав складати пісні, опо­відання, повісті. Вивчав мови, точні науки, багато читав. Навчався у Кам'янець-Подільській духовній семінарії, але не закін­чив її через негаразди в родині. Давав приватні уроки. У 1882 р- за зв'язок з народовольцями був заарештований.

Друкуватися почав з 1890 р. У перших новелах та оповідан­нях помітні традиції реалістично-побутової школи (І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Гі де Мопассан). Глибокі життєві враження, культурні зв'язки, активна громадська робота мали значний вплив на формування естетичного ідеалу письменни­ка, спонукали його до ретельного психологічного пошуку адек­ватного соціального оцінювання дійсності, забезпечили нова­торський підхід до її зображення. Однією з головних тем його творчості 90-х років було тяжке становище малоземельного селянина («П'ятизлотник», 1892; «Ціпов'яз», 1893; «Дорогою ці­ною», 1901).

М. Коцюбинського називають також поетом краси людини і природи. Таке визначення зумовлене його вишуканою здатніс­тю художньо проникати в глибини зображуваного.

У пізніших оповіданнях, етюдах, акварелях і новелах — «Сміх» (1906), «Іntermezzo» (1908), «Коні не винні», «Хвала життю» (обидва 1912), «На острові» (1913) та інших — яскраво виявилися найцінніші риси його таланту: витонченість художньої форми, психологічна виразність портретів, високий сонячний духов­ний потенціал образів і творів.

Найповніше майстерність письменника реалізувалася в повісті «Fаtа mоrgаnа», яку можна вважати своєрідною енцикло­педією українського села, художнім літописом життя і бороть­би селянства за землю й волю в перше десятиліття XX ст.

Унаслідок ґрунтовного вивчення історії Гуцульщини, руху опришків, студіювання етнографічно-фольклорних матеріалів, власних спостережень письменника постала романтично-поетична повість «Тіні забутих предків» (1911), в якій у непов­торній гармонії злилися звуки, пахощі й барви.

Активний діяч чернігівського товариства «Просвіти», яке певний час очолював, наполегливий пропагандист прогресив­них ідей, М. Коцюбинський багато зробив для популяризації українського слова, для пробудження у народу громадянсько­го сумління. Під впливом його творчості формувалися такі відомі митці, як П. Тичина, В. Еллан-Блакитний, І. Цитович.

У нашу духовність він увійшов як палкий сонцепоклонник, поборник правди і краси. Багато його творів перекладено мо­вами народів світу.

Помер 25 квітня 1913 р. в Чернігові, де відкрито літератур­но-меморіальний музей.