Генерал-майор М'якушко Василь Омелянович очолював Перше Управління Комітету державної безпеки при Раді Міністрів Української РСР з березня 1967року по січень 1971 року.

Народився В. О. М'якушко 11 січня 1923 року на хуторі М'якушки Решетилівського району Полтавської області. Трудову діяльність розпочав у лютому 1941 року інструктором фізичної культури будинку культури в с. Решетилівка. Протягом Великої Вітчизняної війни В. 0. М'якушко проходив військову службу заступни­ком політичного керівника роти 209-го стрілецького полку 96-ї гірськострілецької дивізії Північного фрон­ту (з липня по листопад 1941 року), червоноармійцем 5-ї прикордонної комендатури 32-го морського при­кордонного загону (до лютого 1942 року), бійцем 5-ї прикордонної комендатури прикордонного посту «Дагомис» 32-го морського прикордонного загону (до травня 1942 року), мотористом прикордонного посту 36-го Сухумського прикордонного батальйону (до черв­ня 1942 року).

Був також секретарем бюро ВЛКСМ 2-ї прикордон­ної комендатури 36-го Сухумського прикордонного загону (до липня 1943 року), комсоргом 1-ї прикордон­ної комендатури 36-го Сухумського прикордонного загону (до травня 1944 року), практикантом відділу контррозвідки Народного комісаріату внутрішніх справ «Смерш» Грузинського прикордонного округу (до серпня 1944 року) та оперуповноваженим «Смерш» Грузинського прикордонного округу з обслуговуван­ня суворовського училища (до липня 1946 року). У 1944 році йому присвоєно військове звання лейте­нанта.

У подальшому його призначено оперативним упов­новаженим Відділу контррозвідки Міністерства дер­жавної безпеки, а після об'єднання органів держбезпе­ки та внутрішніх справ — Міністерства внутріш­ніх справ Ленінградського прикордонного округу. У 1948 році йому присвоєно військове звання старшого лейтенанта. Протягом трьох років, з вересня 1949 року по вересень 1952 року, він обіймав посаду старшого оперуповноваженого Відділу контррозвідки МВС Військово-Медичної академії (м. Ленінград). У цей період (1951 рік) він стає капітаном. У 1952 році В. О. М'якушко закінчує Військово-Юридичну акаде­мію Радянської Армії, а у 1954 році — Контррозвідувальний факультет школи № 101 Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР у м. Москва.

Від серпня 1954 року розпочинається військова служба В. О. М'якушка у підрозділах зовнішньої роз­відки, спочатку на посаді старшого оперуповноважено­го одного з підрозділів Першого Головного управління КДБ при РМ СРСР у м. Москва. У цьому ж році йому присвоєно військове звання майора. Згодом, з січня по квітень 1955 року, він обіймає посаду старшого опер­уповноваженого резерву призначення ПГУ КДБ при РМ СРСР. Протягом квітня 1955 року — січня 1961 року В. О. М'якушко працює у паризькій резидентурі Комітету держбезпеки. У цей період він обіймає посади у ПГУ КДБ при РМ СРСР старшого оперуповиоважеиого діючого резерву та помічника начальника відділу діючого резерву. У 1958 році йому присвоєно військове звання підполковника.

У січні 1961 року В. О. М'якушка призначено заступ­ником начальника Першого управління КДБ при Раді Міністрів Української РСР, у 1962 році він стає полков­ником, у березні 1967 року очолює це управління.

Від січня 1971 року по серпень 1984 року В. О. М'я­кушко працював на посаді заступника Голови КДБ при РМ Української РСР, здійснював кураторство зовніш­ньої розвідки та інших підрозділів. У зазначений період (1972 рік) В. О. М'якушку присвоєно військове звання генерал-майора.

Протягом серпня 1984 року — липня 1985 року він перебував у резерві призначення Першого Головного управління КДБ при РМ СРСР та був слухачем курсів із підготовки кадрів для роботи в представництвах КДБ СРСР при органах безпеки соціалістичних країн. Після закінчення цих курсів, у липні 1985 року, його призначено керівником представництва КДБ СРСР при Міністерстві внутрішніх справ Народної Респуб­ліки Болгарія.

У травні 1991 року В. О. М'якушко звільнений у від­ ставку.

За час військової служби В. О. М'якушко нагород­жений орденами Червоної Зірки (1970 рік), Трудового Червоного Прапора (1967, 1977 роки), Вітчизняної війни І ступеня (1985 рік), Богдана Хмельницького III ступеня (1995 рік), За заслуги III ступеня (2009 рік), відзнаками «Почесний співробітник держбезпеки» (1958 рік), «Почесний співробітник зовнішньої розвід­ки України» (2008 рік) та іншими багатьма медалями і відомчими нагородами СБ України та СЗР України.