Французький хімік Роботи присвячені термохімії і каталізу. Провів термохімічні дослідження сульфідів, селенідів, хлоридів і бромідів металів; вивчав кінетику реакцій фосфорних кислот.
Найбільш відомі його роботи присвячені каталізу. Разом із Ж.Сандераном вперше замість благородних металів використав як каталізатор нікель, мідь, кобальт, залізо. Створив (1901) одну із теорій гідрогенізаційного каталізу, згідно з якою каталізатор взаємодіє з утворенням проміжних сполук — гідридів металічних елементів.
Лауреат Нобелівської премії 1912 року.
