Французький хімік, член-кореспондент Паризької академії наук (з 1878 р.). Народився в місті Коньяк. Освіту здобув, самостійно займаючись за програмою політехнічної шкали. З 1854 року працював у виноробній фірмі свого батька, де створив добре обладнану хімічну лабораторію. Там він і проводив свої дослідження. У 1875 р.працював у Парижі в лабораторії Шарля Вюрца. Після 1895 р. через поганий стан здоров'я майже припинив наукову діяльність.
Основні його роботи присвячені вивченню та систематизації спектрів неорганічних речовин. Відкрив (1875 р.) в піренейській цинковій обманці новий елемент Галій, існування якого було передбачене в 1870 р., і отримав його у вигляді металу. Менделєєв назвав Лекока де Буабодрана «укріплювачем періодичного закону». Лекок де Буабодран зробив великий внесок у вивчення хімії рідкоземельних елементів. Широко використовуючи спектральні методи, відкрив елементи Самарій (1879 р.), Гадоліній і Диспрозій (1886 р.). Відкрив (у 1875 р.) в піренейській цинковій обманці новий елемент Галій, існування якого було передбачене в 1870 р. Д.І. Менделєєвим, і отримав його у вигляді металу.
