Федір Цвєтухін

Федір Цвєтухін
Born
1904-09-12

Полковник держбезпеки Цвєтухін Федір Андрійович виконував обов'язки начальника Першого управління Народного комісаріату внутрішніх справ Української РСР з березня по червень 1942 року, обіймаючи посаду заступника начальника цього ж підрозділу, а з жовтня

1942 року по червень І 1944 року призначений начальником Першого управління — спочатку Народного комісаріату внутрішніх справ, згодом — Народного комісаріату державної безпеки Української РСР.

Народився Ф. А. Цвєтухін 12 вересня 1904 року в с. Богоявленському Херсонського повіту Херсонської губернії (теперішня Миколаївська область) в сім'ї селян-бідняків.

У 1916 році закінчив три класи церковноприходської школи, у 1919 році — два класи училища, осві­ту в обсязі середньої школи отримав на курсах у 1934 році. Протягом 1920 — 1923 років Ф. А. Цвєтухін працював у міліції. Наступні два роки його трудова діяльність проходить на посаді інспектора з ліквідації неписьменності у Миколаєві. Від серпня 1925 року по січень 1926 року він працює фінансовим інспектором районного виконкому в Миколаєві, а у подальшому, — до листопада 1929 року, інспектором державного стра­хування районного виконкому у м. Варварівка Одеської області.

Від грудня 1929 року розпочинається служба Ф. А. Цвєтухіна в органах державної безпеки. Спо­чатку позаштатним уповноваженим відділу контрроз­відки Миколаївського окружного відділу Державного політичного управління Української СРР, а з листопада 1930 року — помічником уповноваженого Інформа­ ційного відділу оперативного сектора ДПУ Українсь­ кої СРР у м. Полтава. У квітні 1931 року його призначе­ но уповноваженим Секретно-політичного відділу опе­ративного сектора ДПУ.

Наступні вісім років Ф. А. Цветухін працює в Управлінні НКВС по Харківській області. Спочатку уповноваженим, оперативним уповноваженим, на­чальником відділення № б Секретно-політичного відді­ лу. У 1936 році йому присвоєно спеціальне звання лей­тенанта держбезпеки. У зазначеному Управлінні він посідає також посади начальника 4-го відділення 4-го відділу, помічника начальника 9-го відділу, помічни­ка начальника Економічного управління. У квітні 1939 року вже в Центральному апараті органів дер­ жбезпеки України він очолює 1-й Спеціальний відділ НКВС Української РСР, отримує також спеціальне звання старшого лейтенанта держбезпеки.

Напередодні Великої Вітчизняної війни, у квітні 1941 року, Ф. А. Цветухін обіймає посаду начальника відділу «А», а з серпня 1941 року ще й посаду заступ­ника начальника Першого управління НКВС УРСР. Від березня по червень 1942 року, обіймаючи посаду заступника начальника цього ж підрозділу, виконував обов'язки начальника Першого управління НКВС УРСР. У 1942 році йому присвоєно спеціальне звання капітана держбезпеки. Після перебування в резерві кадрів з лютого по серпень 1942 року продовжує служ­бу на керівних посадах у зовнішній розвідці. Від жовт­ня 1942 року по червень 1944 року Ф. А. Цветухін — начальник Першого управління, спочатку НКВС,

а згодом — Народного комісаріату державної безпеки Української РСР. Під час Великої Вітчизняної війни Ф. А. Цвєтухін керував оперативними групами при діючих частинах Радянської Армії, здійснював розві­дувальну та контррозвідувальну діяльність.

За наступним призначенням у червні 1944 року Ф. А. Цвєтухін стає начальником Управління НКДБ по Рівненській області. У 1944 році йому присвоєно спеціальне звання полковника держбезпеки. У січні 1947 року він очолює 5-те Управління МДБ Української РСР. У травні 1953 року його призначено заступником начальника 4-го Управління МВС Української РСР.

11 червня 1954 року Ф. А. Цвєтухіна звільнено в запас Комітету державної безпеки СРСР. У 1962 році він закінчив три курси юридичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шев­ченка.

За час військової служби Ф. А. Цвєтухіна нагород­жено орденами «Знак Пошани» (1943 рік), Червоного Прапора (1944 рік), Червоної Зірки (двічі у 1944 році), Вітчизняної війни І ступеня (1948 рік), Червоного Прапора (1949 рік) та медалями «За відвагу» (1940 рік), «Партизану Вітчизняної війни» 1-го ступеня (1943 рік), «За оборону Сталінграда» (1942 рік), «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941 — 1945 років» (1945 рік) та іншими.