Володимир Карелін

Володимир Карелін
Born
1897-09-15

Майор держбезпеки Карелія (Білоус ) Володимир Петрович у грудні 1925року проходив службу на посаді уповноваженого Контррозвідувального відділу Державного політичного управління Украоїнської СРР (відповідав за координацію закордоної розвідувальної роботи). У серпні 1926 року він очолив 2-ге відділення зазначеного відділу, на яке було покладено функції зовнішньої розвідки, де пропрацював до липня 1930 року

У серпні 1933 року призначений заступником і начальника Особливого відділу Українського військового округу та начальником Іноземного і відділу Державного політичного управління і Української СРР, а з липня 1934 року по червень 1935 року очолював Іноземний відділ УДБ НКВС І Української СРР.

Народився В. П. Карелін (у 1920 році змінив прізви­ще Білоус на Карелін) 15 вересня 1897 року в місті Одесі в родині вчителя. У 1914 році закінчив Одеське комерційне училище. У 1915 році служив рядовим у 40-му піхотному запасному полку, був звільнений за станом здоров'я. У тому ж таки 1915 році вступив на юридичний факультет Міжнародного інституту в Оде­сі, але повний курс навчання не пройшов. З 1917 року по 1918 рік В. П. Карелін працював у місті Одесі, спочатку фактичним контролером Всеросійського союзу міст, у 1919 році — контролером губернського фінансового відділу, а згодом — бухгалтером Раднаргоспу.

Протягом 1920 року В. П. Карелін працював стар­ шим слідчим Одеської комендатури, а з листопада 1920 року — на такій саме посаді в Губкомдезі (Губернському комітеті боротьби з дезертирством).

Службу в органах державної безпеки В. П. Карелін розпочав у 1921 році. З квітня цього року по 1922 рік обіймав посади помічника уповноваженого Одеської губернської надзвичайної комісії, а згодом, до 1923 ро­ку, — уповноваженого Секретного відділу зазначеної комісії.

З 1923 року по 1924 рік в Одеській губернській надзвичайній комісії він очолював Контррозвідувальний відділ і був помічником її начальника з охорони кордонів. З 1924 року працював помічником начальни­ка Частин прикордонної охорони з оперативних питань, а з 1925 року по 1926 рік — заступником начальника Контррозвідувального відділу Одеського Окремого від­ділу Об'єднаного державного політичного управління.

У грудні 1925 року В. П. Кареліна призначено упов­ новаженим Контррозвідувального відділу Державного політичного управління Української СРР. Цей підроз­діл відповідав за координацію закордонної розвіду­вальної роботи. Зі створенням у серпні 1926 року у складі зазначеного відділу 2-го відділення, на яке покладали функції зовнішньої розвідки, В. П. Ка­релін очолює його.

У липні 1930 року його призначають помічником начальника Особливого відділу Українського військо­вого округу і Державного політичного управління Української СРР, а в 1932 році підвищують за посадою до заступника начальника цього ж підрозділу.

Пізніше, у 1933 році, його посаду змінено на заступ­ника начальника Особливого відділу Українського вій­ськового округу — начальника Іноземного відділу

Державного політичного управління Української СРР, а у 1934 році В. П. Карелін очолив Іноземний відділ Управління державної безпеки Народного комісаріату внутрішніх справ УСРР.

У червні 1935 року В. П. Карелін обіймає посаду начальника Особливого відділу Управління державної безпеки по Управлінню Народного комісаріату внут­рішніх справ Білоруської СРР. Згодом, у 1937 році він стає заступником начальника 5-го відділу Управління державної безпеки Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР.

За час служби в органах державної безпеки В. П. Ка­релін нагороджений срібним портсигаром від Колегії Всеукраїнської надзвичайної комісії (1921 рік), сріб­ним годинником (1923 рік), у 1927 та 1929 роках — бойовою зброєю (пістолет системи «Маузер»), знаком «Почесний працівник ВНК-ДПУ» (1931 рік), ордена­ми: Трудового Червоного Прапора (1932 рік), Червоної Зірки (1936 рік), «Знак Пошани» (1937 рік).

29 липня 1937 року В. П. Карелін був заарештова­ний, у листопаді цього ж року звільнений зі служби у званні майора держбезпеки (звання було присвоєно у 1935 році). У вересні 1938 року його розстріляно.

Джерело."Керівники Української зовнішньої розвідки" В.Хоменко,О.Скрипник,І.Шиденко,І.Білоконь,В.Романюк