Українська письменниця

Народилася 11 лютого 1903 р. в містечку Куликів Львівської області. З 1915 р. проживала в Києві. На­вчалася у Київській музичній школі разом із 3. Гайдай і Г. Ве-рьовкою. Написала лібрето до опери під назвою «Русалка», створила одноактівку «Тарас в неволі». У 1926 р. закінчила Київ­ський інститут народної освіти. Того ж року почала друкуватися.

Працювала вихователькою в дитячому будинку. Була чле­ном літературної організації «Західна Україна» (київської гру­пи). У 1929 р. виходить її перша збірка поетичних творів «Ізвори». Поряд із творами, позначеними впливом поезій П. Тичини, у збірці багато віршів з виразними ознаками власного поетич­ного стилю. Її ім'я стає відомим у Галичині.

А. Турчинська брала активну участь у громадській роботі. З 1938 р. — член Спілки письменників України. Були опубліко­вані її збірки «Урожай» (1939), «Привіт, Галичино!» (1940) про життя й побут сучасників, хліборобську працю, про гордість нації — Лесю Українку, Т. Шевченка. Під час Великої Вітчиз­няної війни перебувала в евакуації, працювала в газеті «Турк­менська іскра», інспектором у справах мистецтв РНК Туркмен­ської РСР, заступником голови секції російських письменників.

Перебування у 1941—1943 рр. у Туркменістані стало поштов­хом до написання поем, нарисів, оповідань українською і росій­ською мовами (нарис «Люди аула Оджі», поема «Курбан Дурди» та ін.). Після її повернення до Києва вийшли збірки «Ма-річка» (1945), «Милана» (1950), «Дорогі заповіти» (1958) та ін. А. Турчинській належить лібрето опери «Милана» (1955) ком­позитора Г. Майбороди. У 1964 р. у журналі «Дніпро» було опубліковано її повість «Бузкове зілля» (окремою книжкою вийшла 1966 р.). 1964 р. вийшов друком роман «Друг мій Ашхабад» українською мовою, 1967 р. — туркменською.

Упродовж творчого шляху А. Турчинська неодноразово звер­талася до образу Т. Шевченка в поемах «Дитинство поета»

(1941), «Тарасова гора» (1961), у збірці «Земля моя, зоря моя» (1961). Її творчій манері притаманні громадський пафос, від­даність улюбленим темам і образам, хвилюючий автобіографізм, прагнення урізноманітнити художні прийоми (насамперед у вірші-роздумі, ліро-епічній поемі).

Померла 22 серпня 1972 р. в Києві.