Український музикознавець, фольклорист, літературознавець

Народився 5 квітня 1881 р. в с. Іржавець на Чернігівщині. У 1906 р. закінчив історико-філологічний фа­культет Київського університету. Музики навчався у М. Лисенка.

1918—1923 рр. — викладач Київського музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка, 1923—1924 рр. — співробітник Етнографічної комісії АН УРСР, з 1938 р. — старший науковий співробітник Інституту українського фольклору АН УРСР (Київ).

Д. Ревуцький — один з видатних музикознавців 20—30-х років XX ст. У його науковому доробку дослідження «С. С. Арте- мовський і його комічна опера «Запорожець за Дунаєм» (1936), «Лисенко — хоровий диригент» (1937), «Автобіографії М. В. Ли­сенка» (1940). Значний внесок зробив у музичну фольклори­стику. Серед його праць, присвячених цій темі, — «Українські думи та пісні історичні» (1919), «Шевченко і народна пісня» (1939), «Сучасна пародія на українську народну думу», «Кобзарі й лір­ники», «Золоті ключі» (1926).

Помер 29 грудня 1941 р. в Києві.