Полковник держбезпеки Шевченко і Микола Григорович з травня по серпень 1939 року виконував обов'язки начальника 5-го відділу І (розвідувального) Управління державної безпеки і Народного комісаріату внутрішніх справ Української РСР, а з серпня 1939 року по жовтень І 1940 року працював начальником 5-го відділу Управління державної безпеки Народного комісаріату внутрішніх справ Української РСР.
Народився М. Г. Шевченко у 1901 році у м. Одесі. Свою трудову діяльність він розпочав у Одесі в 1916 році, де до 1920 року працював токарем на одному із заводів.
У листопаді 1920 року М. Г. Шевченка зараховано на військову службу до органів державної безпеки та призначено співробітником з доручень Одеської губернської надзвичайної комісії. До 1931 року М. Г. Шевченко був співробітником прикордонних під розділів. Спочатку, протягом серпня 1921 року і липня 1922 року, в Одеському підрозділі державної безпеки він працює контролером 16-го Особливого прикордонного відділення, а з серпня 1922 року по березень 1923 року — контролером Маяцького прикордонного пункту. У подальшому, до серпня 1924 року, М. Г. Шевченко навчався на курсах школи командного складу Державного політичного управління у м. Харкові. У вересні 1924 року його призначають помічником начальника застави Могилів-Подільського (Вінницька область) прикордонного загону, а з лютого по вересень 1925 року — помічником начальника застави, начальником застави 2-ї комендатури міста Могилева- Подільеького. Після цього він знову, до січня 1927 року, навчається в Москві у Вищій прикордонній школі Об'єднаного ДПУ.
У подальшому М. Г. Шевченко продовжує службу в Славутському прикордонному загоні, де протягом 1927 — 1931 років командує заставами. З березня 1931 року по вересень 1933 року працює вже на оперативних посадах уповноваженого Славутського та Грославського районних відділів ДПУ (Одеська область). У вересні 1933 року він очолив Скадовський (Херсонська область) районний відділ НКВС, де працював по січень 1935 року.
Після повернення до Херсона М. Г. Шевченка спочатку призначають оперуповноваженим міського відділу Народного комісаріату внутрішніх справ, а з серпня по вересень 1937 року він виконує обов'язки начальника зазначеного відділу. Наступного року, до вересня 1938 року, він виконує обов'язки спочатку начальника Кіровоградського міського відділу НКВС, після того, до травня 1939 року — начальника Особливого відділу НКВС Київського військового округу, а згодом, по серпень 1939 року — начальника 5-го відділу (розвідувального) НКВС УРСР.
Після затвердження начальником 5-го відділу М. Г. Шевченко очолював його до жовтня 1940 року.
З листопада 1940 року М. Г. Шевченко працює в Естонії, де керує 3-м відділом НКВС, а з березня 1941 року обіймає посаду заступника начальника Контррозвідувального відділу НКВС Естонської РСР.
Майже з початку Великої Вітчизняної війни М. Г. Шевченко проходить службу у складі підрозділів НКВС 55-ї армії Ленінградського фронту. Зокрема, у вересні 1941 року його призначено заступником на чальника Особливого відділу, а у квітні 1942 року він очолив відділ Приморської опергрупи Ленінградського фронту. За півроку, у листопаді 1942 року, М. Г. Шевченко стає заступником начальника відділу Ленін градської Армії протиповітряної оборони. У квітні 1943 року він обіймає посаду виконуючого обов'язки начальника відділу контррозвідки «Смерш» 55-ї армії, де проходить службу до січня 1944 року.
Протягом 1944 року М. Г. Шевченко працює в Управлінні НКДБ Естонської РСР начальником 4-го відділу (січень—травень) та Управлінні НКВС Білоруської РСР (червень—листопад), де був на посаді начальника 5-го відділу 2-го Управління.
Наприкінці 1944 року М. Г. Шевченка призначають заступником начальника 2-го відділу Управління НКДБ по Омській області, а з вересня 1946 року до звільнення у запас з органів державної безпеки у листопаді 1949 року він працює заступником начальника 2-го відділу Управління МДБ по Вінницькій області.
У листопаді 1949 року М. Г. Шевченка у званні полковника держбезпеки звільнено з органів Міністерства державної безпеки у запас з правом носити військову форму.
За час служби в органах державної безпеки М. Г. Шевченко нагороджений орденами Червоної Зірки (1943 рік), Червоного Прапора (1945 рік), Леніна (1945 рік), медалями «За відвагу» (1940 рік), «За оборону Ленін града», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941 — 1945 років» (1945 рік).
