Старший майор і держбезпеки Соколинський (Гімельман) Давид Мойсейович очолював 3-й відділ (розвідувальний ) Управління державної безпеки Народного комісаріату внутрішніх справ Української РСР з січня по квітень 1937року.

Народився Д. М. Соколинський у червні 1902 року в м. Одесі в родині бондаря. Закінчив трикласну почат­кову школу в 1914 році та два класи реального училища в Одесі. Розпочав свою трудову діяльність у жовтні 1916 року розсильним контори торговельної справи та вугільного складу в Одесі. Від квітня 1919 року Д. М. Соколинський проходить військову службу червоноармійцем окремого будівельного батальйону військ Всеукраїнської надзвичайної комісії. У липні 1920 року його призначено заступником завідуючого Організацій­ ного відділу Балтського повітового комітету КП(б) України, заступником голови Балтської повітової Ради профспілки.

Військову службу в органах державної безпеки Д. М. Соколинський розпочав у липні 1921 року упов­новаженим Політичного бюро Балтської повітової надзвичайної комісії. У травні 1923 року його призна­чено уповноваженим Миколаївського окружного відді­лу Державного політичного управління, а у серпні 1925 року Д. М. Соколинський очолив вищевказане відділення. У квітні 1927 року він обіймає посаду помічника начальника Сталінського окружного відді­лу Державного політичного управління.

З квітня 1928 року Д. М. Соколинський працює помічником начальника Особливого відділу Україн­ського військового округу, а у травні того ж року його призначено начальником відділення Інформаційного відділу Обліково-організаційного управління ДПУ при Раді Народних Комісарів Української СРР. З 1930 року по 1931 рік він виконує обов'язки начальника Інформаційного відділу ДПУ при Раді Народних Комісарів УСРР, згодом, до травня 1932 року обіймає посаду помічника начальника Особливого відділу ДПУ Українського військового округу.

У травні 1932 року Д. М. Соколинський очолив Молдавський обласний відділ ДПУ, а у грудні цього ж року — Вінницький обласний відділ Державного полі­тичного управління, де пропрацював до липня 1934 ро­ ку. Наступне його призначення — начальник Управ­ління Народного комісаріату внутрішніх справ по Вінницькій області. Згодом, протягом нетривалого терміну (грудень 1936 року — січень 1937 року) очолю­вав Управління НКВС по Дніпропетровській області.

Від січня по квітень 1937 року Д. М. Соколинський керував 3-м відділом (розвідувальним) Управління державної безпеки Народного комісаріату внутрішніх справ Української РСР. У квітні 1937 року він очолив Управління НКВС по Донецькій області, а з лютого 1938 року — обласне управління в м. Челябінську (Росія).

За час служби в органах держбезпеки Д. М. Соколин­ський нагороджений орденом Леніна (1937 рік) та зна­ком «Почесний працівник ВНК-ДПУ» (1932 рік), а та­кож бойовою зброєю від Колегії ДПУ УСРР (1927 рік), бойовою зброєю від ДПУ УСРР (1930 рік). Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

У квітні 1938 року його переведено для подальшої роботи до Наркомату водного транспорту СРСР та при­ значено начальником Центрального управління мор­ського нафтоналивного флоту, де він пропрацював до арешту у січні 1939 року. У подальшому Д. М. Соко­линський був засуджений та 21 січня 1940 року роз­стріляний.