Академік АН УРСР, доктор хімічних наук, професор Київського університету ім. Тараса Шевченка. Закінчив Харківський державний університет. У1940 р. захистив кандидатську дисертацію «Визначення теплот адсорбції на вільній і зайнятій поверхні адсорбента», у 1960 р. — докторську дисертацію на тему «Дослідження в області фізико- хімічних основ формування металокерамічного тіла». З 1944 р. працював доцентом, а потім професором кафедри фізичної хімії Київського університету ім. Тараса Шевченка, був завідувачем цієї кафедри. Працював також в інституті проблем матеріалознавства Академії наук України, протягом 35 років завідував відділом фізичної хімії неорганічних матеріалів. Тричі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Основні напрями наукової діяльності — теорія змочування рідкими металами твердих поверхонь, рівноваги в системах тугоплавких металів, термодинаміка рідких і твердих металічних розчинів. Автор майже 600 наукових праць, зокрема 10 монографій. Підготував 7 докторів наук і понад 40 кандидатів наук.
