Полковник Савчук Прокопій Демидович очолював Перше управління Комітету державної безпеки при Раді Міністрів Української РСР з серпня 1959 року по вересень 1966 року.
Народився П. Д. Савчук у 1918 році в с. Великий Чернятин Старокостянтинівського району Шепетівського округу Вінницької (у подальшому Кам'янець- Подільської, тепер — Хмельницької) області в сім'ї селян-бідняків. У сімнадцять років закінчив сім класів школи, а у 1939 році — педагогічний технікум (заочно) у м. Бердичеві. Від листопада по грудень 1939 року П. Д. Савчук проходив військову службу червоноармій цем 217-го окремого бронетанкового батальйону в м. Ярославль (РРФСР), звідки був направлений на навчання до військово-політичного училища у м. Іваново, яке закінчив у січні 1941 року. Згодом він також закінчив курси Харківського військово-авіаційного училища у м. Рогань. П. Д. Савчук був призначений політичним керівником військової частини № 2753 м. Ряжська Рязанської області, у якій проходив службу до червня 1941 року. З початку посаді у жовтні 1955 року він отримує військове звання підполковника, а у 1957 році закінчує Вищу партійну школу при ЦК КПРС (заочно). У листопаді того ж року йому присвоєно військове звання полковника.
За наступним призначенням, у серпні 1959 року, П. Д. Савчук обіймає посаду начальника Першого управління Комітету державної безпеки при Раді Міністрів Української РСР. Зазначений підрозділ зовнішньої розвідки в Україні він очолює до вересня 1966 року, його заслуги відзначені орденом Червоної Зірки (1964 рік).
Подальша служба П. Д. Савчука після звільнення з Комітету державної безпеки СРСР проходить у Міністерстві охорони громадського порядку Української РСР на посаді першого заступника міністра.
За період військової служби П. Д. Савчук також нагороджувався медалями «За бездоганну службу» 3-го ступеня, «За бездоганну службу» 2-го ступеня, «За бездоганну службу» 1-го ступеня та іншими.