Капітан держбезпеки Леонов Валентин Іванович очолював Перше управління Народного комісаріату внутрішніх справ Української РСР з листопада 1941року по березень1942року.

Народився В. І. Леонов у вересні 1905 року в м. Москві у родині лікаря. У 1917 році закінчив чоти­ри класи 11-ї Московської гімназії, а у 1919 році — Московську трудову школу 2-го ступеня. Трудову діяльність розпочав у травні 1919 року в Московській дитячій колонії в с. Лещинівка Уманського повіту Київської губернії, де спочатку працював помічником завідуючого господарством, а згодом, до квітня 1920 року — вихователем. У вересні 1922 року В. І. Леонов вступив на службу до Уманського окружного відділу Державного полі­тичного управління, де до липня 1927 року пройшов шлях від помічника уповноваженого до начальника відділення. В цей період (1923 рік) він закінчив Уманську окружну партійну школу. У подальшому, до вересня 1928 року, керував відділенням Вінницького окружного відділу ДПУ.

Протягом наступних тринадцяти років В. І. Леонов проходив військову службу в органах державної безпеки ще у шести обласних центрах України. Зокрема, на опе­ративних посадах уповноваженого ДПУ у Харкові (1928 — 1929 роки) та Дніпропетровську (1929 — 1935 роки), де з посади помічника начальника відділу був під­вищений до начальника відділення обласного відділу Народного комісаріату внутрішніх справ Української СРР.

Після цього В. І. Леонов обіймає аналогічні керівні посади знову в Харкові (1935 — 1937 роки), м. Сталіно (теперішній Донецьк), де отримав підвищення по служ­бі — призначений заступником начальника 4-го відділу Управління державної безпеки Управління НКВС та отримав спеціальне звання старшого лейтенанта держ­безпеки. На зазначеній посаді він працював з травня 1937 року по лютий 1938 року. Наступні три місяці він обіймає посаду помічника начальника 4-го відділу УДБ Управління НКВС у м. Києві.

Черговий етап біографії В. І. Леонова пов'язаний з Кам'янцем-Подільським. У червні 1938 року його було призначено начальником 4-го відділу обласного УДБ Управління НКВС, а у подальшому — заступником начальника зазначеного Управління. У 1939 році В. І. Леонов обіймає посаду заступника начальника Управління НКВС у Запорізькій області.

Майже з початку Великої Вітчизняної війни (листо­ пад 1941 року) і до березня 1942 року капітан держбез­пеки В. І. Леонов був керівником Першого управління НКВС Української РСР, на яке було покладено функції зовнішньої розвідки. У 1942 році він загинув під час бойових дій.

За період служби в органах державної безпеки В. І. Леонов тричі нагороджувався бойовою зброєю: у 1930 та 1932 роках — Колегією ДПУ Української СРР, у 1932 році — Центральним виконкомом Української СРР.

Джерело."Керівники Української зовнішньої розвідки" В.Хоменко,О.Скрипник,І.Шиденко,І.Білоконь,В.Романюк