Український церковний діяч, письменник

Рік народження невідомий. Автор одного з найзнач- ніших творів полемічної літератури кінця XVI ― початку XVII ст. «Апокрисис альбо Одповідь на книжки о соборі берестейськім іменем людій віри старожитно-гречеської через Христофора Філалета врихлі дана», який написано на замовлення князя К. Острозького.

«Апокрисис» став першим полемічним трактатом, спря­мованим проти Берестейської унії. 1597 р. Петро Скарга видав у Кракові книжку, що в українському перекладі Іпатія Потія дістала назву «Описанье и оборона собора руского Берестей­ського». Того ж року в Кракові вийшла анонімна брошу­ра «Ектезіс», що висвітлила хід і зміст православного Берестей­ського собору, звинувачуючи єпископів, які прийняли унію. Продовженням цієї полеміки і стала праця Христофора Філалета.

Піддавши критиці та детальному аналізу не тільки літературу, а й дух відповідних текстів Євангелія, автор «Апокрисису», ґрунтуючись на писемних джерелах та свідченнях діячів хри­стиянської церкви різних епох, дійшов висновку про суто земне походження папської влади, рішуче виступив за рівність світських людей усіх станів у розв'язанні питань церковно- суспільного життя; обстоював ідею соборного колективного правління церквою, адже всі люди однаковою мірою наділені розумом і здатні тлумачити Святе Письмо та церковні статути не гірше за церковнослужителів. Як передовий мислитель свого часу Христофор Філалет найважливішою з усіх свобод людини вважав свободу совісті.

«Апокрисису» притаманні гостра публіцистична спрямо­ваність, органічний зв'язок з актуальними питаннями політичної боротьби свого часу, філософське осмислення нагальних суспільних проблем. Значення твору полягає в тому, що з ідеї демократизації церкви поступово почали викристалізовуватися ранньобуржуазні політичні принципи, зокрема з проголошення свободи совісті виникає принцип інтелектуальної та моральної автономії особистості, вродженої рівності, свободи вираження своєї волі, боротьби за власні переконання, обстоювання гідності, права, звичаїв, культури, віри і мови українського народу.

Упродовж усього життя автор «Апокрисису» брав участь у політичному житті, виступав на сеймах. 1599 р. за його посередництвом відбувся з'їзд православних і протестантів. 1632 р. був обраний делегатом для ревізії «скарбу коронного».

Помер після 1692 р.