Копинський Ісая

Український церковний діяч, письменник

Рік народження невідомий. Походив з української право­славної шляхти. Був ігуменом Межигірського та Києво- Братського монастирів, одним із засновників Київської братської школи. У 20-х роках XVII ст. обіймав посади єпископа в Пере­мишлі, Смоленську, Чернігові. Брав участь у боротьбі проти унії.

І. Копинський ― автор твору «Алфавіт духовний», який набув широкої популярності серед східних і південних слов'ян (спо­чатку він поширювався у списках і лише в 1710 р. був виданий окремою книжкою).

У творі порушено проблеми морального, розумного й духов­ного начал. На думку автора, світ антропоцентричний, але його пізнання недостатнє для людини. Пізнаючи себе, вона розкриває свою двонатурність, тобто те, що вона водночас тілесна і духовна, зовнішня і внутрішня. Перед нею постає дилема: чому віддати перевагу ― минущому суперечливому тлінному світові, з яким вона пов'язана тілом, чи своєму внутрішньому єству, розуму, безсмертному духові, яким вона подібна до Бога. Автор радить обрати інший шлях, бо лише він веде до пізнання Бога, єднання з ним, досягнення блаженства не лише на небі, а й на землі.

Концепція самопізнання І. Копинського переростає в теорію «розумного роблення», яка охоплює комплекс послідовних етапів ― моральне самовдосконалення, працю, яка стає потребою і радістю, зречення всього тілесного, очищення і просвітлення розуму, самозаглиблення і, нарешті, пізнання Бога та єднання з ним. І тоді ще до воскресіння тіла людина воскресне душею, набуде божественної благодаті, досягне царства небесного.

1631 р. І. Копинського було обрано київським митрополитом, але вже наступного року скинуто й ув'язнено П. Могилою. Звіль­нившись 1635 р., продовжував виступати проти засилля като­лицизму в Україні.

Помер 15 жовтня 1640 р.