Український філолог, педагог-методист

Народився 1878 р. У 1900 р. закінчив Ніжинський історико-філодогічний інститут. Певний час працював в Одеській чоловічій гімназії вчителем словесності.

З 1904 по 1906 р. стажувався в Новоросійському універси­теті (Одеса), у 1906—1908 рр. поглиблював знання в Ієнському університеті (Німеччина) під керівництвом В. Райна, вивчав досвід провідних країн Західної Європи та Америки.

З 1908 по 1910 р. працював у Ніжині, читав курси педагогі­ки і філософії. Працював у Київському інституті народної осві­ти. Виступав як лектор з питань методики, історії зарубіжної педагогіки. Був першим директором Київського педагогічного музею.

О. Музиченко — автор праць «На пути к демократизации школы» (1907), «Философско-педагогическая мысль и школьная практика в современной Германии» (1909), «Что такое педагогика и чему она учит» (1912), «Современньїе педагогические течения в Западной Европе и Америке» (1913), «Проблема комплексности в Германии и у нас» (1924) та ін.

Він написав і опублікував кілька статей з методики навчання, підручники і навчальні посібники для початкової школи: «Читан­ня і культура слова в сучасній школі», 1930; «Буквар» (у спів­авторстві), «Методпоради по навчанню грамоті по букварю» (успівавторстві), «Як навчати грамоти за букварем» (у спів­авторстві).

Прогресивність О. Музиченка виявлялася у ставленні до уроку як основної форми навчального процесу. В 20-х роках найкращою вважалася комплексна система навчання. На цих позиціях стояв і О. Музиченко. Для розвитку форм мислення, на його думку, слід відбирати певні навчальні предмети, зокре­ма історію і літературу. Решта дисциплін має концентруватися і певним чином співвідноситися з вивченням історії та літера­тури. Ця система давала змогу встановити діалектичні зв'язки

між окремими галузями знань, забезпечити зв'язок навчання з життям і працею. Педагог активно пропагував комплексний підхід до виховання і навчання, вбачаючи в ньому засіб боротьби проти схоластики і догматизму школи. До кінця життя він за­лишився прибічником цього підходу, хоча пошуки в перебу­дові школи тривали.

О. Музиченко вказував на такі недоліки школи, як надмірна інформативність навчання і недостатньо активна розумова діяльність учнів. Він пропонував моністичний підхід, коли педа­гогічний процес має забезпечувати і навчання, і розвиток. Писав про труднощі при вивченні української мови, причину яких вбачав в історичних умовах життя народу.

Помер у 1940 р.