Український історіограф, перекладач
Народився 14 вересня 1898 р. в родині Аркасів. За офіційними відомостями західної історіографії, син М. Аркаса — історика, композитора, громадського діяча.
У роки громадянської війни перебував в Українському війську. В 1920 р. його полк було евакуйовано в Туреччину. Разом з родиною потрапив до Константинополя, а згодом до Чехословаччини. Закінчив у Празі Український вільний університет, в якому працювали провідні українські професори-емі- гранти, здобувши вчений ступінь доктора філософії. На замовлення празького видавництва Нойберта працював над складанням великих чесько-українських словників. У 1932 р. зробив переклад «Думи про похід на половців новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича 1185 р.».
Під час другої світової війни брав участь у створенні дивізії СС «Галичина», після закінчення війни переїхав до Сполучених Штатів Америки. У 50-ті роки працював над перекладом Гомерової «Іліади», написав родинну хроніку. Саме на цей період припадає його листування з А. Кауфманом, автором книжки про М. Аркаса-першого.
У 1963—1965 рр. працював над «Історією Північної Чорно- морщини», перша частина якої «Історія Північної Чорноморщини з діб прадавніх й до часів козаччини» вийшла в Торонто 1969 р. У цій відомій праці М. Аркас розглядав історію первіснообщинного ладу, Стародавнього Світу, історію раннього слов'янства. Цінним у роботі є посилання на авторів, які не перебували в обігу радянської історіографії, а видавалися лише за кордоном. У передмові до праці відомий дослідник української культури Є. Маланюк писав, що вона «є власне кажучи, першою в нашій історіографії та й в літературі взагалі, в цілості присвячена геокультурній основі нашої Батьківщини — Причорномор'ю».
Помер наприкінці 60-х років. Дата смерті і місце поховання невідомі, як невідома і подальша доля його родини.